Ясенева смарагдова вузькотіла златка (ЯСВЗ)

За офіційною версією, цей шкідник відсутній в Україні та нашому регіоні. Водночас історія знає чимало прикладів, коли організм включався до переліку вже після того, як він проник на нову територію і завдав відчутної шкоди.

            Ясенева смарагдова вузькотіла златка (ЯСВЗ) – вкрай небезпечний шкідник ясена, горіху та деяких інших листяних порід дерев. На відміну від більшості інших стовбурових шкідників ЯСВЗ здатна нападати на абсолютно здорові дерева. Пошкоджені шкідником дерева зазвичай усихають протягом двох-трьох років.

            Зоною природного поширення ясеневої смарагдової вузькотілої златки є листяні та змішані ліси Корейського півострова, північно-східного і центрального Китаю, Японії, Тайваню, крайнього сходу Монголії, а також Далекого Сходу Росії (Приморський край). При цьому, на відміну від зони природного поширення, в зонах інвазії златка скрізь завдає величезної шкоди ясеневим насадженням і природним лісам.

Морфологічні ознаки:

-довжина тіла дорослих жуків варіює від 7,5 до 15,0 мм, довжина дорослої личинки – 26-32 мм. Жук смарагдово-зелений із золотистим, бронзовувато або фіолетовим блиском. Літ жуків може тривати з середини травня до серпня. Жуки живляться листям у кронах дерев; в сонячну теплу погоду вони активні з 6 -ї до 20-ї години, в пошуках кормової рослини можуть перелітати на відстань до 1 км. У погану погоду і вночі жуки можуть ховатися в листі і тріщинах кори. Самці живуть близько 2 тижнів, самки – до 3 тижнів. Самки відкладають яйця поодинці (всього до 70-90 шт.) на поверхню і в тріщини кори стовбурів і нижньої частини головних гілок. Період яйцекладки триває з початку червня до кінця липня. Через 7-10 днів виходять личинки, вони забурюються в кору і досягають лубу, яким харчуються протягом літа. Личинкові ходи дуже вигнуті, забиті буровою мукою, розширюються із зростанням личинки. Личинка останнього (IV) віку зимує в лялечковій камері, розташованій в заболоні або корі. Окуклювання відбувається в кінці квітня – травні, іноді пізніше. Молоді жуки протягом 1-2 тижнів прогризають вихідний канал. Льотний отвір типовий для видів роду Agrilus D-подібної форми, шириною 3-4 мм.

 Способи поширення:

- смарагдова златка здатна розповсюджуватись за допомогою транспортних засобів з вантажним, посадковим матеріалом, дерев’яним пакувальним матеріалом і дровами в усіх стадіях розвитку. Імаго самостійно поширюється на незначні відстані (від 1 до 20 км.).

У І рік заселення діагностувати наявність ЯСВЗ доволі важко. Першими ознаками заселення можуть бути розкльови кори птахами та наявність личинкових ходів під корою.

ІІ рік заселення – характерні D-подібні отвори на стовбурах і гілках з’являються в наступний рік після заселення дерев златкою. Заселені дерева зазвичай мають зріджену крону, дехромоване листя, на гілках і тонких стовбурцях наявні здуття, тріщини та некрози. Розвиваються вторинні пагони вздовж стовбура та в окоренковій частині стовбурів.

ІІІ рік заселення – крони суттєво зріджені, помітні відмирання багатьох гілок і численні льотні отвори у формі букви D на стовбурі та гілках.

            Зазвичай жуки нападають на відкрито стоячи дерева, особливо на узліссях, але можуть заселяти і дерева у глибині лісу. Для успішної та ефективної боротьби з екзотичними шкідниками дуже важливо їх раннє виявлення. Якщо виявлення шкідника відбувається на стадії його первинного вселення, коли рівень зараження ще невисокий, то значно збільшується ймовірність його швидкого знищення з використанням менш дороговартісних заходів боротьби.

Шкодочинність:

-здебільшого Agrilus planipennis Fairmaire пошкоджує дерева полезахисних насаджень, рідше - у глибині лісу. Значної шкоди завдають як личинки, так і імаго. Жуки живляться листям дерев, личинки завдають шкоди стовбурам. Личинкові ходи дуже вигнуті, забиті буровою мукою, розширюються із зростанням личинки. Пошкоджені дерева мають розріджену крону, уздовж старих ходів з’являються здуття та тріщини, що призводить до їх загибелі. На території України златка може активно розмножуватися при середній температурі в +19 і зимувати при -30. При активному розмноженні за 6-7 років комаха починає завдавати серйозної шкоди насадженням, при середній кількості вилітних ходів 1-2,4 отворів на дм2 на протязі 2-3 сезонів може зникнути від 35 до 100 % уражених дерев.

Як розпізнати ЯСВЗ?

Зимують личинки різного віку в товщі кори або в поверхневих шарах деревини у спеціальних підготовлених колисочках. Глибина колисочки сягає 3 мм, довжина та ширина – 16 і 3,5 мм відповідно. Личинки витримують температури повітря взимку до -30ºС. Після початку сокоруху дерев (приблизно після переходу температури повітря через 5ºС) личинки відновлюють розвиток. Молодші – живляться та розширюють ходи, найстарші незабаром лялькуються. Довжина личинки старшого віку сягає 26–32 мм.

Карантинні заходи:

-при ввезенні на територію України лісоматеріали та дерев’яна тара підлягають карантинному огляду на наявність шкідників.

 підготувала заступник завідувача ВФА - Бордюк С.І.