Зернові колосові культури уражаються багатьма хворобами, перважно паразитарної природи. Їх збудниками є гриби, бактерії, віруси, мікоплазми, нематоди.
Незважаючи на застосування широкого асортименту пестицидів, методів і прийомів захисту рослин, загальні втрати шкідливих організмів становлять приблизно 12-15 % потенційної урожайності. Майже третину з них спричиняють хвороби рослин.
Зберігання зерна є одним із ключових етапів на шляху від поля до столу. Однак у цей період зернові запаси можуть стати легкою здобиччю для комірних шкідників — комах, кліщів, які активно розмножуються та живуть в умовах зерносховищ. Ці шкідники можуть призвести до значних втрат зерна, а також до зниження його якості, що є серйозною проблемою для сільського господарства та економіки загалом.
Хто не любить таку ароматну і смачну пряність, як часник? Цей овоч часто використовується в нашій країні для приготування різних страв. Якщо у Вас є дачна ділянка, Ви можете самостійно вирощувати озимий часник, який виходить досить великих розмірів. Зазвичай посадка починається приблизно за кілька тижнів до початку заморозків, щоб часник не вимерз і в майбутньому сезоні дав прекрасний урожай. Як садити часник під зиму і щоб був великий?
Однією з найактуальних проблем фермерів, які займаються вирощуванням сої є фітопаразитичні нематоди, а саме соєва нематода (Heterodera glycines). Соєва нематода поширена в Єгипті, Китаї, Кореї, Японії, Канаді, США, Чилі, Колумбії, Еквадорі. В Україні цей вид не виявлено, але кліматичні умови країни є досить сприятливими для її акліматизації. На відміну від більшості видів цистоутворюючих нематод, які є олігофагами й мають досить обмежену кількість рослин-господарів, соєва нематода пошкоджує широкий спектр рослин, а саме: вику, люпин, квасолю, нут, чину, горох, люцерну, сою та інші.
Відповідно до вимог, викладених у стандарті ДСТУ 3768:2019 «Пшениця. Технічні умови», зерно пшениці, розрізняють два види пшениці - м’яка і тверда. Залежно від показників якості зерно м’якої пшениці поділяють на чотири класи, а зерно твердої пшениці - на п’ять класів. В Україні при вирощуванні зерна пшениці, перевагу надають сортам м’якої пшениці.
Одним з основних класоутворюючих показників якості м’якої пшениці являється вміст сирої клейковини та її якість. Цей показник є не тільки вирішальним при визначенні класу а відтак і ціни на зерно.
На Рівненщині все більшого поширення на полях, пасовищах, луках, неугіддях набуває ваточник сирійський (інші назви: ваточник американський, бавовна дика, ластівень, ластовень, ласточник, шовк дикий, шовчина звичайна, шовчина). Рослина походить з Північної Америки, звідки поширилась по континентах світу.
Фузаріоз пшениці
Мікроміцети роду Fusarium є доволі поширеними збудниками фітомікозів. Фузаріоз колосу є однією з найбільш шкодочинних хвороб зернових культур, оскільки вона негативно впливає як на кількісні (при втраті врожаю), так і на якісні (синтез мікотоксинів) показники врожайності. Це хвороба вологого та субвологого середовищ помірних і субтропічних регіонів, яка викликається грибами роду Fusarium, гемі-біотрофними, нитчастими аскоміцетами. Протягом останніх кількох років типові погодні умови весняно-літніх періодів обмежили поширення та накопичення фітофагів та паралельно сприяли розвитку мікологічних хвороб. Інфікування зерна пшениці патогенними видами мікроміцетів цього роду призводить до зниження енергії проростання, схожості зерна, зниження щільності клейковини та хлібопекарських властивостей борошна.
Альтернаріоз пшениці
Вид Alternaria tenuis Fr. є основним збудником чорної плямистості насіння пшениці (Triticum aestivum L.). Чорна плямистість – це комплексне захворювання, що може викликатися ураженням одразу кількох збудників різних польових фітопатогенних мікроміцетів, тому на уражених зернах пшениці можуть з'являютися різні типи симптомів.
Збільшення із року в рік об’ємів імпорту та транзиту продуктів рослинного походження створюють постійну загрозу завезення на територію України нових видів шкідливих організмів. Одним з таких є Keiferia lycopersicella.
Тверда сажка пшениці
Збудники хвороби твердої сажки пшениці представлені базидіальними грибами видів T. caries та T. laevis. Життєвий цикл та характер симптомів цих грибів дуже подібний, хоч між ними й існують певні відмінності. У першу чергу, вони відрізняються за морфологією теліоспор, де T. caries мають характерну сітчасту структуру, а T. laevis – гладеньку (Рис. 1).
Стебловий (кукурудзяний) метелик – один із найнебезпечніших шкідників кукурудзи. Стебловий метелик – поліфаг, належить до ряду лускокрилих (Lepidoptera). Список кормових рослин шкідника включає близько 250 видів з різних родин. Пошкоджує також багато злаків (сорго, рис, овес, жито, ячмінь, чумиза та інше), бобові (горох, соя, люпин, конюшина), пасльонові (картопля, томати, перець, тютюн). В результаті життєдіяльності шкідника страждають технічні та олійні культури (соняшник, сафлор, бавовник, кенаф, кунжут, мак та ін.). У числі дикорослих рослин пошкоджує осот, полин звичайний, щирицю. Розмноження двостатеве. Розвиток повний. Зимують дорослі гусениці. За сезон розвивається 1 – 2 покоління. В Україні розвивається зазвичай в одному поколінні. Літ метеликів, як правило, збігається в часі з початком викидання волотей кукурудзою. На півдні частина гусениць першого покоління відразу заляльковується, і в серпні – вересні розвивається друге покоління. В Україні зона значної шкодочинності охоплює лісостепову і північ степової зони, найбільш шкодочинний у західному Лісостепу. За підрахунками вчених, недобори врожаю кукурудзи від шкодочинності стеблового метелика в середньому сягають 12-15 %, а в роки масового його розмноження – 25-50 %.
23 серпня 2022 року при проведенні ентомологічнї експертизи (аналізу) феромонних пасток, фахівцями відділу фітосанітарного аналізу ДУ ’’Рівненська обласна фітосанітарна лабораторія’’ було виявлено карантинний організм, обмежено поширений в Україні — західний кукурудзяний жук (лат. Diabrotica virgifera virgifera Le Conte).
Самшитова вогнівка Cydalima perspectalis
Упродовж останніх років в озелененні як міських, так і приватних територій використовуються рослини з роду Самшит (Buxus L.), які зазвичай формуються у вигляді топіарних форм або живоплотів і бордюрів. Однак сьогодні постає проблема використання рослин у зв’язку з появою інвазивного шкідника – самшитової вогнівки (Cydalima perspectalis).
Походження Halyomorpha halys (жовто-бурого мармурового клопа).
Батьківщиною жовто-бурого мармурового клопа (Halyomorpha halys) вважають країни Південно-Східної Азії (В’єтнам, Китай, Японія), де його шкодочинність вперше зафіксували понад 20 років тому. З 1996 року був відмічений, а також активно почав розселятися по території США. В Європі шкідника вперше зафіксовано в 2004 році. На даний момент в Україні цей вид не виявлений але активно поширений в Грузії, Туреччині, Румунії, Абхазії, Росії.
Це найбільш поширене мікологічне захворювання. Збудником цієї хвороби є гриб Botrytis, який за паразитичними властивостями відноситься до фітопатогенних сапрофітів.
Тютюнова білокрилка - Bemisia tabaci (Gennadius, 1889) (Homoptera, Aleirodidae). Цей вид неодноразово описувався, завдяки чому існує понад 20 синонімічних назв. З 1980 року тютюнова білокрилка, як небезпечний шкідник почала створювати проблеми не тільки для сільського господарства, але і для декоративних культур у багатьох країнах світу. Є широким поліфагом, переносить понад 110 вірусних інфекцій, особливо з роду Begomovirus, внаслідок чого можлива втрата урожаю 20−100 %.
ЧОТИРЬОХПЛЯМИСТИЙ ЗЕРНОЇД - CALLOSOBRUCHUS MACULATUS FABR.
Callosobruchus maculatus Farb – жук невеликого розміру з роду Callosobruchus, входить до списку карантинних організмів, відсутніх в Україні. Пошкоджує різні зернобобові у полі і під час зберігання. Центром ареалу вважають тропічну Азію, звідки шкідник завезений до Центральної і Західної Африки, Гавайських островів, Японії, центральної і південної частини Північної Америки, Австралії, у південну Францію, Італію.
Карантинні бур’яни — це особливо шкідливі адвентивні види рослин, яких немає на території країни або вони наявні обмежено і поширення яких контролюється спеціальними заходами. Карантинні рослини не тільки засмічують та знижують врожайність сільськогосподарських культур, продуктивність пасовищ, але і є шкідливими для здоров’я людей. Одним з таких адвентивних (тобто чужорідних) бур’янів є Iva axillaris Pursh бузинник пазушний (іва багаторічна).
Оптимальною для розвитку більшості ложнокороїдів є температура
27-30 0С, при температурі 15-17 0С спостерігається заціпеніння комах. Протягом року спостерігається 3 покоління шкідника. Виявлення найчастіше бувають в листопаді і лютому в дерев'яній тарі, що надходить з вантажами з Індії.
Рослини-живителі, шкодочинність.
Вірус може інфікувати широке коло трав’янистих і деревних рослин. Він спричиняє серйозну хворобу сої, уражує тютюн, чорницю, особливо лохину. Однією із найбільших серйозних хвороб, яку спричиняє вірус TRSV э ураження зародка сої, що призводить до погіршення якості насіння і 25-100% втрат врожаю. Щодо плодових і ягідних культур то вірус має деякий вплив на зниження врожайності винограду на північному сході США. На чорниці TRSV спричиняє некротичні круглі плями, особливо на уразливих сортах. Інфіковані кущі повільно, але стабільно втрачають врожайність.
За офіційною версією, цей шкідник відсутній в Україні та нашому регіоні. Водночас історія знає чимало прикладів, коли організм включався до переліку вже після того, як він проник на нову територію і завдав відчутної шкоди.
Ясенева смарагдова вузькотіла златка (ЯСВЗ) – вкрай небезпечний шкідник ясена, горіху та деяких інших листяних порід дерев. На відміну від більшості інших стовбурових шкідників ЯСВЗ здатна нападати на абсолютно здорові дерева. Пошкоджені шкідником дерева зазвичай усихають протягом двох-трьох років.
Фітофтороз Phytophthora infestans-(в народі - фітофтора) - найбільш поширене, небезпечне захворювання садових культур. Воно характеризується стрімкою течією, швидким поширенням, високим відсотком загибелі заражених рослин.
Причина інфекції - грибкові мікроорганізми, спори яких в сприятливих умовах швидко розносяться по ділянці. Небезпека грибка - в його високій життєздатності. Спори осідають повсюди на дачній ділянці: на інвентарі, на ґрунті, на будовах, на садових культурах. Вони можуть знаходитися в сплячому стані протягом декількох років.
За останні роки значно збільшилося ввезення в Україну сільськогосподарських продуктів рослинного походження, насіння і посадкового матеріалу. Водночас зросла і небезпека завезення небезпечних карантинних шкідників та хвороб рослин, а також насіння бур’янів, що відсутні в Україні або наявні лише на невеликих осередках. До таких бур’янів належить ценхрус довгоголковий (Cenchrus longispinus Fernald.) Вид походить із тропічної Америки, де зростає на піщаних ґрунтах.
Близько 70 країн світу, і Україна в тому числі, вводять карантинне обмеження на ввезення пшениці з країн, в яких була знайдена індійська сажка. До зони акліматизації цієї хвороби можна віднести практично всю територію України, за виключенням північних областей.
Згідно “Методичних вимог у сфері насінництва щодо збереження сортових та посівних якостей насіння зернових культур” затверджених Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 476 від 04.10.2018 року посівні якості насіння мають відповідати
певним критеріям.