Індійська сажка – вид, який уражує виключно пшеницю.

            Індійська сажка пшениці, збудником якої є гриб TilletiaIndica- одна з небезпечних захворювань пшениці

фото 1 (сажка)

Індійська сажка – вид, який уражує виключно пшеницю. Захворювання вперше було описано у 1931 р. за зразками, зібраними у двох штатах Індії. Втрати врожаю можуть досягати до 30%. В даний час ця хвороба поширена в країнах Азії, Афганістані, Іраку, Непалі, Пакистані, а також в США та Мексиці. В країнах Східної Європи хвороба не зареєстрована, але не раз була виявлена в імпортних вантажах.

      Збудник індійської сажки – гриб Tilletia Indica, уражує насіння пшениці, викликаючи руйнування тканин в зародковій частині і вздовж борозенок.

фото 2 (колоски)

 Характерним є часткове перетворення зерен у чорну масу теліоспор, які мають запах гнилої риби. Уражується тільки 1-5 колосків у колосі, що є відміною від ураження твердою сажкою, де руйнується вся тканина зерна. При сильному ураженні колоскові лусочки розходяться і відпадають, а уражені зерна оголюються, згодом падають і залишаються в ґрунті.

фото 3 (зернини)

            Всі сажкові гриби проникають в рослину на ранніх стадіях розвитку колоса, до моменту його дозрівання. Спори дозрівають разом з зерном і під час збирання врожаю над зараженим полем можна спостерігати своєрідну хмару.

            У польових умовах, цю хворобу можна виявити тільки при дозріванні пшениці, коли колоски розкриваються і зерна, уражені сажкою, стають помітними. У фазі молочної стиглості можна побачити, що зерно при роздавлюванні видає характерний запах оселедцевого розсолу, більше ніяких симптомів немає і вже при дозріванні, коли колос повністю стиглий, він починає руйнуватися.

             Шкодочинність хвороби полягає у зниженні продуктивності (зменшення довжини колоса та кількості зерен у ньому) заражених рослин на 10-20%, схожості та маси зерен. За сильного пошкодження насіння погіршуються товарні, хлібопекарські та біохімічні якості зерна (борошно темнішає, зерно набуває характерного запаху гнилої риби, зменшується вміст лізину, цукру, крохмалю, тіаміну та інших речовин).

фото 4 (білі зернини)

                 Зберігання й розповсюдження інфекції відбувається насінням. Оптимальними умовами для ураження колосу в період цвітіння є температури від 8 до 23°C, висока вологість повітря (понад 70%), чергування короткочасних дощів та хмарної погоди. Найсильніше індійською сажкою уражується пшениця на поливних полях  та коли утворення генеративних органів пшениці збігається з періодом сильних дощів. Переважно уражується зародкова частина чи борозенка зерна. Зародок при цьому не руйнується. Уражені рослини можуть бути карликовими. Збудник хвороби зберігається в грунті до 4-х років.

                 Фітосанітарні заходи:

- забороняється ввезення насіння із заражених районів країн, де зареєсровано T. Indica;

- дотримання сівозміни (зернові повертати на попереднє місце через 4 – 5 років);

-. збалансоване внесення мінеральних добрив;

- знищення рослинних рештків.

                  Підготувала заступник завідувача відділу фітосанітарного аналізу Бордюк С. І.