Кільцева гниль картоплі (Clavibacter michiganensis ssp. sepedonicum Davis et al.)
Картоплю справедливо називають другим хлібом. Цінність її зумовлюється універсальним використанням як продовольчої, технічної і кормової культури. Картопля є незамінною сировинною для багатьох галузей промисловості, зокрема для виробництва крохмалю, спирту, глюкози. Картопля має також важливе агротехнічне значення в системі інтенсивного землеробства.
Великої шкоди картоплярству завдають гнилі бульб бактеріального походження. Особливу небезпеку спричиняє кільцева гниль (Corynebacterium sepedonicum Sp.). Оптимальна температура для розмноження — 21-23°С. Збудник викликає захворювання рослин як під час вегетації, так і в період зберігання.Перші ознаки хвороби виявляють наприкінці цвітіння картоплі із в’яненням одного або кількох стебел у кущі. Листки уражених рослин поступово жовтіють, пластинки скручуються вздовж головної жилки, а стебла поникають і засихають. Найтиповішим проявом хвороби є ураження судинної системи бульб, звідки хвороба отримала назву кільцева гниль бульб. На розрізі хворої бульби або стебла уражена ділянка судинної системи стає м’якою, має лимонно-жовтий колір й однорідну маслянисту структуру. За надавлювання з ураженого місця виділяється світло-жовта маса зруйнованих клітин рослини разом з бактеріями. Основним джерелом інфекції є уражені бульби картоплі. Додатковим є уражені неперегнилі рештки — інфіковане бадилля. Нагромадження бактеріальної інфекції у ґрунті спричиняє монокультура картоплі.
Фітосанітарні заходи : просушування та озеленення насінних бульб після збирання; прогрівання насіннєвого матеріалу протягом 2-3 тижнів при температурі 14-18°С у період спокою бульб з подальшим видаленням хворих бульб; передзбиральне скошування або хімічне знищення бадилля картоплі; використання сортів картоплі з підвищеною стійкістю до захворювання.
Підготував: Головний фахівець - фітопатолог
ДУ “Рівненська обласна фітосанітарна лабораторія” - Гончарук М.В.