Небезпечний карантинний бур'ян - ценхрус довгоголковий!

Небезпечний карантинний бур'ян - ценхрус довгоголковий!

За останні роки значно збільшилося ввезення в Україну сільськогосподарських продуктів рослинного походження, насіння і посадкового матеріалу. Водночас зросла і небезпека завезення небезпечних карантинних шкідників та хвороб рослин, а також насіння бур’янів, що відсутні в Україні або наявні лише на невеликих осередках. До таких  бур’янів  належить ценхрус довгоголковий (Cenchrus longispinus Fernald.) Вид походить із тропічної Америки, де зростає на піщаних ґрунтах.

        Це однорічна трав'яниста рослина висотою від 20 до 120 см.  За зовнішнім виглядом, у початкові фази зростання рослини ценхрусу схожі на мишій зелений і плоскуху звичайну Листки гладенькі, лінійні, вузькі, завширшки 2,5–5 мм, згорнуті, зверху загострені. У молодих рослин листки м’які й еластичні, у старих — тверді й грубі. Піхви листків широкі, пухкі, заходять одна за одну, з добре помітним опушеним торочкуватим язичком.

Суцвіття — переривчаста волоть із 8–20 колосків, розташованих по одинці або по декілька разом. Дозрілі колоски осипаються разом з укороченими гілочками, на яких вони розміщені. Супліддя — колючі двоквіткові колоски завдовжки 8–9 мм, завширшки 5–6 мм. Колоскові лусочки жовтозелені, грубі, дерев’янисті.

Плід — зернівка, вкрита плівчастими лусочками, блискучо-коричнева, плоска, овальна, з рубчиком у вигляді невеликої чорної цяточки. Довжина зернівки — 2,1–3,5 мм, ширина — 1,8–2,3, товщина — 1–1,4 мм.

          Одна рослина, залежно від умов зростання, може утворювати від 20 до 3000 насінин,  котрі осипаючись, засмічують ґрунт і урожай. В польових умовах проростає насіння в кінці квітня або на початку травня. Цвіте в кінці червня–липні, плодоносить в серпні–вересні.

        Сучасний ареал ценхрусу зайняв значну частину Степової зони України і частково – Лісостепової (АР Крим, Дніпропетровська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Харківська та Херсонська області). Впродовж останніх років ценхрус виявляють в м. Києві (на пісках району Оболонь).

          Бур’ян  засмічує майже всі польові культури, особливо просапні, сади, виноградники і пасовища. Часто зустрічається на узбіччях доріг, по берегах зрошувальних каналів і ставків.

Поширюється, переважно, за допомогою колючих колосків. Легко чіпляючись до шкіри тварин, одягу людей, коліс автомашин, насіння бур'яну розноситься на далекі відстані від материнської рослини. Крім того, дозрілі колоски легко перекочуються вітром. Вони довго тримаються на поверхні води й навесні з талими водами переміщуються на нові місця.

Насіння бур’яну може бути завезене в нові райони з насіннєвим матеріалом, продовольчим зерном, з вовною, сіном, соломою.

            Ценхрус як бур’ян  не тільки пригнічує розвиток культурних рослин,  але й наносить велику шкоду тваринництву. Колючі колоски,  потрапляючи разом з кормами в порожнину рота тварин,  викликають  пухлини  і  виразки, псують якість вовни овець. Бур’ян дуже неприємний і для людей. Колючки можуть поранити шкіру ніг і рук людей, особливо під час збирання овочевих і баштанних культур.

          На полях і угіддях, де поширився цей бур’ян, доцільно висівати однорічні і багаторічні трави або озимі культури, що успішно пригнічують сходи ценхрусу. Орати забур’янене поле необхідно на повну глибину, а трави скошувати до цвітіння, щоб не допустити обсіменіння ценхрусу. Для його хімічного знищення використовують протизлакові та інші гербіциди у відповідності з культурою, яка вирощується на даному полі.

         Оскільки це карантинний бур’ян, за виявлення ценхрусу довгоголкового, згідно із вимогами відповідного закону, на всій площі, де його знайшли, запроваджується карантинний режим. Це означає введення заборони на безконтрольне ввезення і вивезення насіння, зерна та інших рослинних матеріалів із карантинної зони, а також застосування агротехнічних, хімічних та інших за­ходів для локалізації і знищення вогнища бур’яну задля недопущення його поширення у вільні від засмічення ним регіони.

Підготувала заступник завідувача відділу фітосанітарного аналізу Бордюк С. І.