Стебловий, або кукурудзяний метелик (Pyrausta nubilalis Hb)

Стебловий, або кукурудзяний метелик (Pyrausta nubilalis Hb)

         Стебловий (кукурудзяний) метелик – один із найнебезпечніших шкідників кукурудзи. Стебловий метелик – поліфаг, належить до ряду лускокрилих (Lepidoptera). Список кормових рослин шкідника включає близько 250 видів з різних родин.  Пошкоджує також багато злаків (сорго, рис, овес, жито, ячмінь, чумиза та інше), бобові (горох, соя, люпин, конюшина), пасльонові (картопля, томати, перець, тютюн). В результаті життєдіяльності шкідника страждають технічні та олійні культури (соняшник, сафлор, бавовник, кенаф, кунжут, мак та ін.). У числі дикорослих рослин пошкоджує осот, полин звичайний, щирицю. Розмноження двостатеве. Розвиток повний. Зимують дорослі гусениці. За сезон розвивається 1 – 2 покоління. В Україні розвивається зазвичай в одному поколінні. Літ метеликів, як правило, збігається в часі з початком викидання волотей кукурудзою. На півдні частина гусениць першого покоління відразу заляльковується, і в серпні – вересні розвивається друге покоління. В Україні зона значної шкодочинності охоплює лісостепову і північ степової зони, найбільш шкодочинний у західному Лісостепу. За підрахунками вчених, недобори врожаю кукурудзи від шкодочинності стеблового метелика в середньому сягають 12-15 %, а в роки масового його розмноження – 25-50 %.

           Метелик  у розмаху крил 24 – 32 мм., має різко  виявлений статевий диморфізм. Крила самок – від біло-жовтого до біло-коричневого кольору, з буруватими тонкими кутастими лініями поперек крил і більш темними краями крил. Задні крила світліші, блідо-жовтувато-сірі, з  світлішою серединною перев`яззю. Самець з більш струнким тілом. Забарвлення крил темніше – від блідо-коричневого до бурувато-сірого, з жовтими плямами, перев`язями та бахромою.  Задні крила бурувато-жовті, з блідо-жовтою серединною перев`яззю.

         Гусениця жовтувато-сіра, часто з рожевим відтінком; серединна спинна смуга темна. Голова, потиличний і анальний щитки бурі. Сегменти тіла з  щетинконосними  бородавками. Лялечка довжиною близько 20 мм., блідо-коричнева або буро-жовта, з видовженим заднім кінцем. Яйця плоскі, відкладаються купками, що нагадують краплі стеарину. Зимують гусениці всередині соломин і решток стебел кукурудзи та інших товстостеблих рослин. В середині травня гусениці заляльковуються, прогризаючи перед цим круглий льотний отвір у сухій стеблині. Через 10-25 днів з лялечок виходять метелики, літ який відбувається з кінця травня до початку липня. Виліт від 50 до 75 % популяції відбувається протягом 3-х тижнів від початку льоту. Для появи перших кладок яєць необхідна сума ефективних температур 375° С, для масової яйцекладки – 430° С. В цей час самки відкладають яйця, розміщуючи їх з нижнього боку листків кукурудзи та інших кормових рослин. Фенологія кукурудзяного метелика тісно пов’язана з фенологією основної кормової культури (наприклад, метелики відкладають яйця на рослини кукурудзи, які перебувають у фазі цвітіння). Залежно від температури повітря через 3-14 днів з яєць виходять гусениці, які швидко вгризаються в пазуху верхніх листків, під обгортки качанів кукурудзи та ін. У перші години після відродження гусениці живуть відкрито на поверхні рослини. З третього віку гусениці вгризаються всередину стебел, ніжок качанів та волотей, всередину качанів, де виїдають серед рядів зерен довгі звивисті ходи й камери. В ряді місць через прогризи пошкоджених рослин висипається рудувата червоточина. Для гусениць стеблового метелика характерна міграційна здатність, як в межах однієї рослини, так і з однієї рослини на іншу. Гусениці нерідко переповзають з стебел на качани та нижчу частину стебла. Підгризені волоті часто зламуються. Найбільш небезпечні пошкодження стебел нижче качанів і самих качанів. До того ж пошкоджені качани уражуються хворобами. Після закінчення живлення гусениці залишаються зимувати в нижній частині пошкодженого стебла.

   Заходи запобігання поширенню чисельності шкідника:

• вирощування стійких сортів та гібридів кукурудзи;
• агротехнічні заходи з обмеженням чисельності – знищення товстостеблових бур’янів, збирання кукурудзи в стислі строки на низькому зрізі (8-12 см), післязбиральне подрібнення решток дискуванням у два сліди з наступним заорюванням; висів кукурудзи у найоптимальніший для зони строк;
• біологічний захист – для обмеження шкідливості стеблового (кукурудзяного) метелика на початку та під час масового відкладання яєць слід проводити випуск трихограми з нормою 50-100 тис. самиць, знищення бур’янів та квітучих нектароносів. Ураженість яєць трихограмою сягає 60-75 %;
• хімічний захист – за наявності понад 18 % рослин з яйцекладками або 6-8 % рослин з гусеницями стеблового метелика, 1-2 гусениці на рослину посіви обприскують дозволеними до використання інсектицидами, згідно з «Переліком…».

Ефект від використання інсектицидів залежить від точного визначення строків обробок. Найвищий він тоді, коли препарати вносять під час проникнення перших гусениць у стебла, тобто через два-три тижні після початку льоту метелика або під час масового його льоту. Занадто рання обробка інсектицидами неефективна.

Підготувала: Позняковська В.C.