ВАТОЧНИК СИРІЙСЬКИЙ

 ВАТОЧНИК СИРІЙСЬКИЙ

          На Рівненщині все більшого  поширення на полях, пасовищах, луках, неугіддях  набуває  ваточник сирійський (інші назви: ваточник американський, бавовна дика, ластівень, ластовень, ласточник, шовк дикий, шовчина звичайна, шовчина). Рослина походить з Північної Америки, звідки поширилась  по континентах світу.  В Європейському Союзі  включена до офіційного переліку чужорідних інвазійних видів. Ваточник сирійський  вирощувався  у якості медоносної  та декоративної рослини, проте  через швидку розповсюдженість  почав розростатися на полях, витісняючи культури.. Це багаторічний  та дуже злісний бур'ян, адже погано піддається видаленню як хімічними так і механічними методами, швидко поширюється і пригнічує зростання  всіх культур. Основна шкода полягає в тому, що бур'ян проростає у травні, після посіву та сходів  більшості основних сільськогосподарських культур  і швидко переростає їх незалежно від зволоженості ґрунту та наявності опадів. Завдяки високій схожості насіння швидко охоплює великі площі, витісняючи всю флору навколо.

         Через наявність на насінні волосків воно здатне переміщуватись потоками вітру на відстань у десятки кілометрів від материнської рослини. Така здатність поширення створює  високий  ризик заселення бур'янами значних площ сільськогосподарських угідь. Кущі заввишки до 2-х метрів не тільки сильно пригнічують розвиток та вегетацію культури, а й суттєво ускладнюють збирання врожаю. Навіть незначна кількість цих шкідливих рослин призводить до суттєвого зниження врожайності всіх культур.

         Шкода для сільського господарства також полягає в тому, що всі частини рослини є отруйними  для домашніх тварин. Бур'ян  найбільш стрімко поширюється на відкритих освітлених ділянках, або напівтіні. Активний розвиток відбувається у середині червня-липні при температурах у межах 18 -32°С. Для вегетації бур'янів необхідна помірна вологість, сильна посуха та надмірна зволоженість пригнічують ріст. Бур'ян віддає перевагу родючим грунтам високого ступеня структурованості, незалежно від рівня рН. Добре зимує під снігом при помірному промерзанні ґрунту. Період цвітіння настає у липні і триває протягом 30-35 діб. Плоди з'являються у вересні внаслідок запилення комахами. Розмноження відбувається насінням або вегетативно, за допомогою  кореневої порослі, кореневищами та їхніми  паростками.

         Ваточник сирійський є одним із проблемних  для боротьби бур’яном. Стійкості до факторів зовнішнього середовища ваточнику сирійському надають декілька фізіологічних особливостей.  Добре захищена поверхня листка не лише запобігає непродуктивним втратам води, але й перешкоджає проникненню діючих гербіцидів у листок. Також він має густий концентрований сік, схожий на латекс або на молоко, що також сприяє стійкості до гербіцидів. Найголовнішим фактором виживання ваточника сирійського є потужне та розгалужене кореневище, яке має безліч сплячих бруньок, містить величезний запас поживних речовин, і саме з кореневища легко відновлюється рослина навіть після знищення її надземної частини.

       Найсприятливіша  пора для  боротьби з ваточником сирійським є внесення гербіцидів у фазі від 2 до 9 пар листків  кукурудзи. Протягом 3- х тижнів (проходить повторне відростання рослин) після обприскування доцільно не проводити скошування або інше механічне знищення рослин, щоб не стимулювати розвиток кореневої системи. За потреби обробіток повторюється.

       Знищення механічними методами (вирубування або зрізання) призводить до зворотного ефекту, прискорюючи розвиток його коріння та подальше розростання. За відсутності заходів щодо ліквідації цього бур'яну вже через  3 роки він може повністю заселити ділянку.

 підготувала Шевело В.І.